1. Які терміни подання форми звітності № 3-ПН «Інформація про попит на робочу силу (вакансії)»?

      Відповідно до наказу Міністерства соціальної політики України Наказ Мінсоцполітики  від 05.12.2016 №1476 «Про внесення змін до наказу Міністерства соціальної політики України від 31 травня 2013 року № 316» форма № 3-ПН подається до базового центру зайнятості/філії незалежно від місцезнаходження роботодавця, не пізніше ніж через три робочі дні з дати відкриття вакансії.

 

​​2. Яким чином роботодавець може подати форму звітності № 3-ПН «Інформація про попит на робочу силу (вакансії)»?

     Форма звітності подається  нарочно, поштою або через сервіс «Електронний кабінет роботодавця».

 

3. Які інструменти добору працівників використовуються фахівцями державної служби зайнятості?

     Добір претендентів здійснюється як з числа зареєстрованих безробітних, так і шукачів роботи у визначені роботодавцем строки та відповідно до заявлених вимог до вакантної посади.

    Фахівці служби зайнятості працюють за останніми тенденціями ефективного рекрутингу: створюють профілі вакансій та портрети кандидатів, проводять попередній відбір претендентів відповідно до індивідуальних вимог роботодавця, в тому числі шляхом проведення онлайн співбесід з роботодавцями та ознайомлення з базою відеорезюме кандидатів на зайняття вакансії, презентують роботодавця та його потребу у працівниках широкому колу шукачів роботи, створюють відеовакансії для швидкого та зручного перегляду, проводять анкетування роботодавців, семінари, тренінги тощо.

 

4. Які категорії громадян мають додаткові гарантії у сприянні працевлаштуванню?

      Відповідно до статті 14 Закону України «Про зайнятість населення» до категорій громадян, що мають додаткові гарантії у сприянні працевлаштуванню, належать:

1) один з батьків або особа, яка їх замінює і:

має на утриманні дитину (дітей) віком до шести років;

виховує без одного з подружжя дитину віком до 14 років або дитину з інвалідністю;

утримує без одного з подружжя особу з інвалідністю з дитинства (незалежно від віку) та/або особу з інвалідністю I групи (незалежно від причини інвалідності);

2) діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування, особи, яким виповнилося 15 років та які за згодою одного з батьків або особи, яка їх замінює, можуть, як виняток, прийматися на роботу;

3) особи, звільнені після відбуття покарання або примусового лікування;

4) молодь, яка закінчила або припинила навчання у закладах загальної середньої, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, звільнилася із строкової військової або альтернативної (невійськової) служби (протягом шести місяців після закінчення або припинення навчання чи служби) і яка вперше приймається на роботу;

5) особи, яким до настання права на пенсію за віком відповідно до статті 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" залишилося 10 і менше років;

6) особи з інвалідністю, які не досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування";

7) особи, яким виповнилося 15 років та які за згодою одного з батьків або особи, яка їх замінює, можуть, як виняток, прийматися на роботу;

8) учасники бойових дій, зазначені у пунктах 19-21 частини першої статті 6 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту

9) непрацюючі працездатні особи, які отримують державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім’ям.

 

5. Який розмір штрафних санкцій передбачено чинним законодавством за порушення порядку подання інформації про заплановане масове вивільнення працівників?

   Відповідно до статті 53 Закону України «Про зайнятість населення» передбачено штраф у чотирикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої на момент виявлення порушення.

 

6. Який розмір штрафних санкцій передбачено чинним законодавством у разі невиконання роботодавцем протягом року квоти для працевлаштування громадян?

    Відповідно до частини другої статті 53 Закону у разі невиконання роботодавцем протягом року квоти для працевлаштування громадян, зазначених у частині першій статті 14  Закону, з нього стягується штраф за кожну необґрунтовану відмову у працевлаштуванні таких осіб у межах відповідної квоти у двократному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої на момент виявлення порушення.

Тобто, стягнення штрафу з роботодавця відбуватиметься за кожну необґрунтовану відмову у разі невиконання ним протягом минулого року квоти для працевлаштування громадян, що мають додаткові гарантії у працевлаштуванні.