Інтерв’ю директора Державного центру зайнятості Ольги Макогон  «Мінфіну»

 

За різними оцінками, через карантинні заходи в Україні від 500 до 700 тис. осіб залишилися без роботи. Як зареєструватися у службі зайнятості та на яку допомогу від держави можна розраховувати в інтерв’ю «Мінфіну» розповіла директор Державного центру зайнятості Ольга Макогон.

Нові реалії: реєстрація онлайн і допомога з дня звільнення

Експерти кажуть, що в Україні спостерігається сплеск безробіття. Чи відчуває його уже служба зайнятості?

– Звичайно, відчуває – це велике соціальне напруження. Насамперед, людей, що залишилися без роботи, хвилює можливість отримати статус безробітного з першого дня звернення, тобто в день подання заяви. Наступним питанням є виплата допомоги по безробіттю тим зареєстрованим безробітним, які стали нашими клієнтами до запровадження карантину.

30 березня був прийнятий комплексний закон на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби, який дозволив врегулювати ці питання.

– Що саме зміниться для клієнтів центрів зайнятості?

– Особі може бути надано статус безробітного з першого дня виключно за умови відсутності підходящої роботи. Звичайно, у нас є вакансії, скажімо, і для медичних працівників, і для роботи у соціальних службах, але в умовах надзвичайної ситуації висувати будь-які обмеження – це не правильно. Тому відповідно до урядової Постанови №244 у період надзвичайної ситуації або встановлення карантину реєстрація безробітного здійснюється з першого дня звернення у службу.

Найголовніше у прийнятих змінах те, що зареєстрованим безробітним не потрібно буде відвідувати центри зайнятості. Обслуговування проводитиметься дистанційно, і це не вплине на отримання допомоги по безробіттю.

– А як здійснюватимуться виплати?

– З 1 квітня планово виплачуватимуться допомоги по безробіттю. Після набуття чинності закону про додаткові соціальні та економічні гарантії у зв’язку з поширенням коронавірусу (COVID-19) буде здійснено нарахування допомоги по безробіттю за виплатами, які були відкладені у період з 18 березня 2020 р. по день набуття чинності цим Законом. Розповідаю про це юридичною мовою, бо наші клієнти повинні бути впевнені, що вони отримають виплати, які мають нараховуватися відповідно до законодавства.

– Експерти прогнозують пік безробіття на осінь. Як служба до цього готується?

– Оновлений макроекономічний прогноз Мінекономіки передбачає збільшення рівня безробіття з 8,1% до 9,4% у 2020 році. Однак цей показник не є тотожним кількості безробітних, зареєстрованих ДСЗ.

За перші дні карантину сплеску заяв на реєстрацію в службі не було, але це пов’язується з багатьма об’єктивними причинами. Поки що роботодавці намагаються у різний спосіб зберегти персонал: скорочують робочий час, надають відпустки різних видів, переводять на дистанційну роботу тощо.

Але швидше за все, починаючи з другої половини квітня, кількість офіційних звільнень збільшиться, а разом з цим і число зареєстрованих безробітних.

Тому нам необхідно буде переглянути бюджет на 2020 рік. Видаткова частина бюджету на виплати допомог по безробіттю та по частковому безробіттю потребуватиме збільшення.

– У 2020 році на реалізацію активних програм сприяння зайнятості вже було виділено на 500 млн грн більше, ніж минулого року. Наскільки ще може зрости ваш бюджет?

– Початково ми ставили собі за мету змінити акценти в роботі служби на активні програми сприяння зайнятості, які фактично дають можливість людині пристосуватися до нових вимог ринку праці. Але ситуація внесла свої корективи. Тому видаткова частина бюджету має бути переглянута в бік збільшення фінансування допомоги по безробіттю та профілактики звільнень.

– Які програми пропонує служба зайнятості і чи зміниться їх перелік?

– Серед активних програм сприяння зайнятості найбільш затребуваними є програми профнавчання, підвищення кваліфікації або перекваліфікації зареєстрованих безробітних.

Також хочу згадати про програму ваучерів. Вона передбачає професійне навчання і перекваліфікацію осіб старше 45 років, які мають страховий стаж 15 років і раніше не користувалися послугами центру зайнятості.

Незалежно від поточних обставин, вважаю, що ці активні програми сприяння зайнятості, може, й у меншому обсязі, будуть користуватися попитом і надалі. Але зміняться напрями підготовки спеціалістів, які затребувані на ринку, адаптуючись під вимоги відновлення економічного стану роботодавців.

– Більшість програм стосуються працевлаштування безробітних. А чи передбачені якісь заохочувальні бонуси для роботодавців?

– Є програми, мета яких збільшити інтерес роботодавців у працевлаштуванні клієнтів центру зайнятості. Йдеться, зокрема, про компенсацію єдиного внеску. Тобто якщо роботодавець бере на роботу безробітного на термін хоча б 2 роки, він має право отримувати протягом першого року часткову компенсацію зі сплати ЄСВ.

Зараз найбільше обговорюється можливість бізнесу скористатися програмою по виплаті допомоги по частковому безробіттю. Нещодавно прийняті зміни до Закону України «Про зайнятість населення» дозволять більшій кількості роботодавців, які здійснюють виробництво товарів, особливо з числа МСП, скористатися цією програмою.

Зокрема, роботодавці можуть отримати допомогу у розмірі 1 прожиткового мінімуму (2102 грн на одну працездатну особу, – ред.) для виплати працівникам. Крім того, закон доповнено новою статтею 47-1. Вона регулює виплату допомоги по частковому безробіттю для малого і середнього бізнесу на період карантину і передбачає допомогу у розмірі 1 мінімальної заробітної плати (на сьогодні 4723 грн, – ред.).

Так чи інакше, карантин завершиться, а роботодавці рано чи пізно будуть знову потребувати працівників. Тож орієнтованість на їх потреби стане ще гострішою.

– Скільки коштів виділяється на одну безробітну особу? Що за цю суму вона може отримати?

– Однозначної відповіді на це питання немає. Наші програми здебільшого розраховані для підтримки людей, які точно не визначились з родом занять, невпевнені і недостатньо конкурентні на ринку чи у яких була тривала перерва в роботі.

Розмір мінімальної допомоги по безробіттю на 2020 рік становить 650 гривень (сплачується, якщо страховий стаж за останній рік становить менше 6 місяців). Можливо, будуть запроваджені додаткові державні програми на підтримку людей, які стали безробітними через поточні економічні обставини.

– Чи зміниться підхід до реалізації програми зі сприяння у започаткуванні власного бізнесу?

– Швидше за все, заходи, спрямовані на подолання коронавірусної хвороби, вплинуть на зменшення попиту на цю програму. Громадяни будуть шукати роботу, яка забезпечить стабільну заробітну плату, а не роботу, яка несе підприємницькі ризики і не може гарантувати постійного доходу.

– Що собою являє ця програма?

– Насамперед, виплати одноразової допомоги для старту власної справи. Крім грошової виплати, програма включає значно ширше коло можливостей. Це і безкоштовне навчання, як стати підприємцем, і допомога у розробці бізнес-плану, і численні консультації.

– Зараз уряд реалізовує державну програму «5-7-9». Одним із її компонентів є кредитна підтримка стартапів. Чи можуть клієнти служби зайнятості, які вирішили спробувати себе в підприємництві, отримати додаткове фінансування для розвитку власної справи?

– Відносно реалізації державної програми «5-7-9», то слід очікувати на рішення Уряду щодо перегляду її умов. Але, коли ця програма почала реалізовуватися, ми активно долучилися до підтримки своїх клієнтів у рамках програми «5-7-9». Мабуть, варто повернутися до обговорення цієї програми та ролі служби в ній після завершення карантину та періоду надзвичайної ситуації.

Головне, щоб новий підприємець пропрацював 2 роки.

– Чи ведеться контроль цільового використання коштів, отриманих на відкриття власної справи?

– Ми не контролюємо, чи людина використала кошти саме на ту бізнес-ідею, про яку вона заявила. Але наше прагнення – щоб людина працювала ефективно, сплачувала податки і збори. Ми контролюємо те, щоб людина не закрилася протягом 2 років і від її діяльності сплачувався єдиний внесок. Тому для безробітних буде істотним викликом обрати таку бізнес-ідею, щоб вижити в складних економічних умовах.

– А як бути людині, якщо на отримані гроші не вдалося побудувати бізнес і вона припиняє діяльність? Їй доведеться повернути кошти, чи ні?

– Протягом 2018-2019 років ми мали здебільшого успішні кейси по програмі підприємництва. Прискіпливий відбір та тестування, які ми проводимо, зводять до мінімуму можливість невдалих бізнес-проектів.

Втім, якщо все ж таки справа не пішла і людина закрила бізнес протягом 2 років після отримання допомоги, ніхто штрафувати її не буде і вимагати повернути гроші – теж. Єдине, протягом певного часу при наступному зверненні вона вже не зможе взяти участь у цій програмі.

– Які основні тенденції спостерігатимуться на ринку праці у 2020 році?

– Загальносвітовою тенденцією є занепад розвитку сфери послуг. Протягом попередніх років стверджувалося, що сфера послуг становить не менше 60% економіки. Натомість, в силу економічних причин, розраховуємо, що збільшиться потреба працівників у промисловості та у виробничих видах діяльності.

Щодо викликів 2020 року, то головним є скорочення чисельності персоналу. Наслідки обмежувальних заходів подолання коронавірусної хвороби зачепить кожного роботодавця, і ми до цього готуємося.

Загалом, траєкторія розвитку ринку праці, порівняно з минулим роком, кардинально зміниться, оскільки практично не буде створюватися нових робочих місць.

Маю сподівання, що до жовтня місяця українська економіка зможе розпочати відновлення, що дозволить роботодавцям найняти знову своїх колишніх працівників.

Найзатребуванішими й надалі будуть технічні працівники, спеціалісти, які працюють з інструментами, айтішники, задіяні в сфері телекому і обслуговуванні інженерного обладнання.

Найменше потенціалу у представників гуманітарних професій. Якщо відверто, то поняття «модні професії» вже давно втратило свій зміст. На ринку затребувані не престиж, а навички і вміння.