Інформаційні матеріали щодо невідворотності притягнення до відповідальності безробітних за порушення законодавства про зайнятість населення та соціальне страхування на випадок безробіття.

Стаття 36 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» (зі змінами).

Застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови  виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.

Сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок невиконання  нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

У разі виїзду особи, зареєстрованої в установленому порядку як безробітна, за межі України така особа зобов’язана повідомити про це територіальний орган центрального органу виконавчої влад, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, в якому особа зареєстрована як безробітна.

У разі припинення професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації за направленням територіального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції без поважних причин або відмови працювати за  одержаною професією (спеціальністю) із застрахованих осіб стягується сума витрат на професійну  підготовку, перепідготовку або підвищення кваліфікації.

Частина друга статті 44 Закону України «Про зайнятість населення» (зі змінами)

Зареєстровані безробітні зобов'язані:

здійснювати самостійно та за сприянням кар’єрного радника активний пошук роботи з метою працевлаштування, зайнятості як під час відвідування, так і засобами дистанційної комунікації, п період між відвідуваннями;

відвідувати територіальний орган центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, в якому він зареєстрований як безробітний у визначений і погоджений з ним час, але не рідше ніж один раз на тридцять календарних днів, а у період дії карантину або режиму надзвичайної ситуації, введення надзвичайного стану підтверджувати свій намір перебувати у статусі зареєстрованого безробітного будь-якими засобами комунікації (телефонний зв’язок, електронні засоби тощо) не рідше ніж один раз на 30 календарних днів;

дотримуватися письмових індивідуальних рекомендацій щодо сприяння працевлаштуванню, зокрема брати участь у заходах, пов'язаних із сприянням забезпеченню зайнятості населення;

протягом трьох робочих днів інформувати кар’єрного радника про:

виїзд за межі України;

обставини, які є підставою для припинення реєстрації, визначені частиною першою статті 45 цього Закону.

Відповідальність за достовірність поданих до центру зайнятості даних та документів, на підставі яких приймається рішення щодо реєстрації безробітного та призначення матеріального забезпечення, надання соціальних послуг, покладається на зареєстрованого безробітного.

Частина перша статті 34 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» (зі змінами)

Фонд загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття має право стягувати кошти, виплачені особам, зареєстрованим як безробітні, у вигляді матеріального забезпечення на випадок безробіття та витрачені на надання соціальних послуг безробітним у разі встановлення факту їх отримання на підставі недостовірних відомостей, поданих особою.

Пункт 19 Порядку надання допомоги по безробіттю, затвердженого постановою КМУ від 21.06.2022 № 735.

Тривалість виплати допомоги по безробіттю скорочується на строк до 90 календарних днів у разі недотримання рекомендацій щодо сприяння працевлаштуванню, а саме:

1) невідвідування безробітним без поважних причин центру зайнятості, в якому він зареєстрований, у визначений і погоджений з ним день та час (з дня невідвідування);

2) непідтвердження без поважних причин будь-якими засобами комунікації, у тому числі електронними, наміру перебування у статусі зареєстрованого безробітного під час надзвичайного або воєнного стану, карантину, у разі виникнення надзвичайної ситуації (з дня непідтвердження);

3) невідвідування без поважних причин роботодавця протягом семи календарних днів відповідно до виданого направлення на працевлаштування на підходящу роботу (з восьмого дня невідвідування роботодавця);

4) відмови від проходження професійного навчання у випадках, передбачених частиною другою статті 46 Закону України “Про зайнятість населення”;

5) припинення без поважних причин професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації за направленням центру зайнятості;

6) порушення без поважних причин строку відвідування центру зайнятості після закінчення професійного навчання за направленням центру зайнятості (з дня призначеного відвідування з урахуванням часу на проїзд, що підтверджується документально);

7) невиконання заходів, визначених індивідуальним планом працевлаштування.